Розширений звіт Європейської Комісії про довкіллєву політику України у 2024 році наголошує на тому, що військові дії суттєво ускладнили екологічні ініціативи країни. Відтак, доступ до екологічної інформації, який є ключовим для ефективного екологічного управління, значно обмежений. Зокрема, Екосистема, що містить більшість електронних баз даних екологічної інформації, вимагає авторизації для доступу, що ускладнює громадський моніторинг стану довкілля.
Додатково, мораторій на екологічні перевірки, який був запроваджений на час війни, призвів до зниження контролю за довкіллям, що підвищує ризик екологічних порушень без відповідного реагування. Це стосується і кризового моніторингу водних ресурсів, як це було видно з масової загибелі гідробіонтів у річках Сейм та Десна, де неузгодженість у відборі проб та ідентифікації причин призвела до екологічної катастрофи.
Прогрес у законодавстві щодо якості атмосферного повітря та промислового забруднення, як відмічає ЄК, лише частково відповідає європейським стандартам. Це пов'язано з тим, що багато законодавчих ініціатив, які могли б сприяти покращенню контролю за забруднювачами, відкладаються до кінця військових дій.
На фоні цих викликів, Україна все ще знаходиться на шляху до адаптації свого національного законодавства до європейських директив, зокрема щодо біорізноманіття, яке зазнало зворотного руху. Зокрема, намагання послабити законодавство, що захищає біорізноманіття через скасування деяких екологічних процедур, ставлять під загрозу природні території, такі як Смарагдова мережа Свидовець та Боржава.
Ці проблеми вимагають негайного переосмислення та активізації зусиль для їх вирішення, щоб забезпечити стале та ефективне відновлення довкілля України у поствоєнний період. Підтримка міжнародної спільноти та імплементація ефективних механізмів моніторингу та контролю за екологічним станом країни має стати пріоритетом на шляху до євроінтеграції.